4 травня 2022 р.

Добрий день! Шановні учні, сьогодні пропоную нам  опрацювати тему: 

Розвиток культури на українських землях у XVIII ст.

1.Прочитайте  параграф § 34 п 3-7

2. Перегляньте відео:

Культура України наприкінці ХVІІ-ХVІІІ ст. (ЗНО/8 клас)

3.  Розвиток музичної культури України

Навчання музики й співу вважалося в Києво-Могилянській академії обов’язковим предметом. Ще в 50-х роках XVII ст. тодішній ректор Лазар Баранович організував спеціальну музично-хорову школу. За гетьманування К. Розумовського Глухів став музичною столицею України. Музичну культуру України неможливо уявити без імен Артема Веделя, Максима Березовського та Дмитра Бортнянського. 

4. Особливості розвитку архітектури

анівним архітектурним стилем на землях Лівобережної, Слобідської та Південної України залишалося козацьке бароко. Найвідомішою спорудою доби є збудована впродовж 1718- 1730 рр. Спасо-Преображенська церква в с. Великі Сорочинці на Полтавщині, зведена коштом Д. Апостола. 

Неперевершеною пам’яткою дерев’яного храмового будівництва є Троїцька соборна церква у Самарі (сучасний Новомосковськ Дніпропетровської обл.).

У тогочасному церковному будівництві дерево й надалі залишалося основним матеріалом. І саме в дерев’яній архітектурі козацької України найяскравіше втілився національний колорит. Серед українських майстрів найвизначнішим архітектором доби був Іван Григорович-Барський. На Правобережжі й західноукраїнських землях архітектура розвивалася під впливом західноєвропейських традицій. У будівництві простежуються риси західноєвропейського бароко. Найвизначнішою пам’яткою церковного будівництва тієї доби став собор Святого Юра у Львові. В останні десятиліття XVIII ст. в Україні поширився стиль класицизму. Одним із перших (і водночас найвідоміших) класицистичних палацових комплексів був палац із парком у Качанівці на Чернігівщині.

5. Розвиток скульптури

Скульптура - здебільшого дерев’яна, різьблена - прикрашала насамперед католицькі храми Правобережжя та Західної України. Найвідомішим скульптором другої половини XVIII ст. є Йоганн Пінзель.

6. Своєрідність образотворчого мистецтва

Переважна більшість пам’яток малярства другої половини XVIII ст., пов’язаних із творчістю майстрів Лівобережжя, втрачена.Найчастіше художники зображували меценатів Києва та Лівобережжя. До таких зразків належать портрети Івана та Якова Шиянів. Ці мистецькі традиції втілено й у портреті полтавського бургомістра П. Руденка роботи В. Боровиковського.

7. Церковне та релігійне життя

У XVIII ст. в Україні вся система релігійних організацій, православних і уніатських, залишалася фундаментом духовного життя українського народу. Водночас православна церква, підпорядкована російському царизму, поступово ставала знаряддям русифікації українців.За вказівками російських імператорів було ліквідовано всі особливості української церкви (у звичаях проведення церковної служби, у святах, читанні богослужбових книг та ін.) - вона була уніфікована з російською. На високі церковні посади уряд намагався призначати лише росіян.

Нестабільним було становище уніатської церкви на Правобережжі та в Галичині. Під керівництвом кількох енергійних єпископів греко-католицька церква склалася в окрему релігійну організацію, відмінну і від православ’я, і від католицтва. Почалося піднесення культурного рівня духовенства, розгорнулася його освітня діяльність. За короткий час населення Галичини звикло до унії, визнало її як національну церкву та захисника національних інтересів.

Домашнє задання: Опрацювати § 33 п. 3-7 , законспектувати основні дати і події