31 травня 2022 р.

Добрий день! Шановні учні, сьогодні пропоную нам  опрацювати тему: 

Витоки українського народу

1.Прочитайте  параграф § 49 п.2

2. Перегляньте відео:

Перші Держави Слов'ян. Таємниця Дулібів. Хто Вони?

3. Витоки українського народу

Після Великого переселення народів у різних районах Європи жили різні групи слов'ян. Частина великого масиву склавинів, яка подалася на захід, стала основою для утворення словаків, моравів, чехів і частини поляків.

Племена слов'ян, які осіли на землях Балканського півострова і на обох берегах Дунаю, змішувалися з даками та романським населенням. При цьому анти пішли в глиб Балкан, а склавини — уздовж Дунаю в напрямку його витоків. Так утворилися дві групи західних слов'ян — сербська і полабська.

Сучасна наука вважає предками українського народу племена склавинів. Частина антів змішалася зі склавинами та з неслов'янськими народами. Відтак вони розселилися в середній течії Дніпра, на Лівобережжі. Після розпаду Антського союзу найбільшою виявилася група слов'янських племен полян. Поселення, що стало зародком Києва, засновано на землях полян наприкінці V ст. Згодом, у ІХ ст., із цього об'єднання утвориться держава під назвою Русь. Але до цього мали ще пройти сторіччя...

Домашнє задання: Опрацювати § 49 п.2  законспектувати основні дати і події

До побачення!

27 травня 2022 р.

Добрий день! Шановні учні, сьогодні пропоную нам  опрацювати тему: 

Світ після Другої світової війни

1.Прочитайте  параграф § 34

2. Перегляньте відео:

Історія Організації Об'єднаних Націй

День в історії. Завершився Нюрнберзький процес

3.Наслідки війни

Після радісних днів святкування перемоги у війні перед світом постала жахлива картина її наслідків. Було зруйновано тисячі міст, десятки тисяч сіл, підприємств, повністю розладнано транспортну систему, виведено з ладу велику кількість залізничних та автомобільних магістралей.

Війна завдала величезної шкоди сільському господарству. Мільйони мін, непідірваних боєприпасів, покинутої військової техніки заважали обробітку земель. Серед учасників війни тільки одна країна — США — зміцнила свій економічний потенціал, значно збільшила промислове виробництво. Зовсім іншою була ситуація в тих країнах, на території яких відбувалися воєнні дії. Англія уникла вторгнення, але зазнала руйнівних бомбардувань.У занепаді перебувала промисловість Франції, Італії, Японії.У катастрофічному становищі опинилася Німеччина: були вщент зруйновані міста, не працювала промисловість. До цього додалися значні людські втрати, мільйони біженців і переселенців, моральне пригнічення населення. 

4. Створення Організації Об'єднаних Націй (ООН).

Восени 1944 р. на конференції у Вашингтоні представники СРСР, США, Англії та Китаю підготували пропозицію про створення Організації Об'єднаних Націй (ООН) та обговорили основні положення її Статуту. Конференція в Сан-Франциско проходила 25 квітня — 26 червня 1945 р. Її учасниками стали всі держави, які оголосили війну Німеччині та Японії до 1 березня 1945 р. Право стати членами ООН отримали Українська РСР і Білоруська РСР. 

У прийнятому на конференції Статуті ООН зазначалося, що метою нової організації є підтримання міжнародного миру й безпеки колективними заходами, розвиток дружніх відносин між країнами, здійснення міжнародного співробітництва під час вирішення проблем економічного, соціального та гуманітарного характеру.У 1948 р. ООН прийняла Декларацію прав людини та Пакт про громадянські й політичні права.

5. Нюрнберзький та Токійський судові процеси

Із 20 листопада 1945 до 1 жовтня 1946 р. тривав Нюрнберзький судовий процес над групою головних німецьких воєнних злочинців. Г. Герінгу, Й. фон Ріббентропу, В. Кейтелю, Е. Кальтенбруннеру, А. Розенбергу, Г. Франку та іншим злочинцям (загалом 12 осіб) було винесено смертний вирок, деяких (Р. Гесс, В. Функ) засуджено до довічного ув’язнення.Такі самі процеси охопили і всі країни Європи, особливо Францію, Бельгію, Нідерланди, Норвегію, Югославію, Польщу. Із 3 травня 1946 до 12 листопада 1948 р. проходив Токійський судовий процес над головними японськими воєнними злочинцями. 

6. Мирні договори з колишніми союзниками Німеччини

Для узгодження питань, пов’язаних із мирними договорами, у Парижі відбулася мирна конференція за участю 21 держави (29 липня — 15 жовтня 1946 р.). 10 лютого 1947 р. у Парижі було укладено мирні договори з Італією, Фінляндією, Болгарією, Угорщиною та Румунією. їхні умови передбачали переважно повернення до довоєнних кордонів, проведення демілітаризації, денацифікації, демократизації, декартелізації. Італія відмовлялася від усіх своїх колоній, мала знищити військові укріплення на кордонах й обмежити загальну кількість збройних сил. Місто Трієст із прилеглими землями перетворювалося на вільну територію Трієст.Фінляндія зобов'язувалася передати СРСР на півночі область Петсамо (Печенга), а також в оренду на 50 років військово-морську базу Порккала-Удд у Фінській затоці. Румунія, Фінляндія мусили сплатити СРСР по 300 млн доларів репарацій у вигляді поставок товарів, Угорщина — 200 млн доларів.Тимчасово в Німеччині, Австрії, Японії, Кореї вводилися окупаційні режими країн-переможниць.Так, Німеччина, Австрія, міста Берлін і Відень були поділені на чотири окупаційні зони Англії, США, СРСР та Франції.

Домашнє задання: Опрацювати § 34, виписати головні дати та події

До побачення!

Узагальнення до курсу

 27 травня 2022 р.

Добрий день! Шановні учні, сьогодні пропоную нам  опрацювати тему: 

Узагальнення до курсу

1. Опрацюйте матеріали  

2.  Особливості епохи Середньовіччя

Епоха Середньовіччя тривала понад тисячоліття й докорінно змінила вигляд світу та життя людей. Вона увібрала в себе Велике переселення народів, хрестові походи, піднесення та занепад великих імперій, звичаї сільського життя та бурхливий розквіт міст. Цей час породив криваві війни й періоди мирної праці, великих святих і вогнища інквізиції, видатні винаходи й переслідування вільнодумства.

За десять століть склалося нове суспільство, повністю змінився вигляд Європи та Азії, зародилася європейська християнська цивілізація. Саме за доби Середньовіччя виникли народи та країни, які існують зараз. Навіть звичний для сучасного суспільства розподіл Європи на Західну та Східну відбувся вже тоді.

Навала варварів знищила античний світ. Колись квітуче господарство й культура поринули в безодню занепаду. Проте коріння європейської цивілізації збереглося, давши життя для нового піднесення.

Заступивши язичництво, постало християнство — сила, яка об’єднала Європу. Виник і перетворився на одну зі світових релігій іслам. Однак, на відміну від християнства, він не став єдиною релігією Сходу, а існував поряд із буддизмом, зороастризмом, індуїзмом, конфуціанством тощо. Тому східні суспільства помітніше відрізнялися одне від одного, ніж європейські.

У Середні віки виникли та зросли міста з їхніми ремеслами, торгівлею, соборами, університетами та особливим способом життя. Вони стали центрами формування нової європейської цивілізації, становлення та розвиток якої ви вивчатимете в наступних класах.

                                         Фортеця Каркасон (Франція). Сучасний вигляд

Середньовічне суспільство виявило здатність постійно вдосконалюватися, знаходити нові форми розвитку. Воно засвідчило потяг до активності та прагнення розширити свій світогляд. Подорожі Христофора Колумба й відкриття Америки перегорнули чергову сторінку світової історії. Проте це вже інша, Нова історія.

Домашнє задання: Опрацювати матеріали сайту

До побачення!

ПЕРСЬКЕ ЦАРСТВО

27 травня 2022 р.

Добрий день! Шановні учні, сьогодні пропоную нам  опрацювати тему: 

ПЕРСЬКЕ ЦАРСТВО

1.Прочитайте  параграф § 33 п.2 

2. Перегляньте відео:

Персия в XVI - XVIII вв. Держава Сефевидов. (рус.) Новая история

3. ПЕРСЬКЕ ЦАРСТВО

Протягом XVI — першої третини XVII ст. в Персії правила династія Сефевідів. їм вдалося поширити свою владу, окрім Азербайджану, на Іран, частково Вірменію, Туркменістан й Афганістан.

Найбільшої могутності держава Сефевідів досягла за правління шаха Аббаса І Великого (1587-1629 рр.).З метою поповнення державної скарбниці шах установив монополію на торгівлю шовком. Створювалися державні ремісничі майстерні, в яких працювали наймані майстри-ремісники. Зовнішня торгівля і міжнародні торговельні шляхи перебували під особливою опікою влади: будувалися дороги, караван-сараїУ 1736 р. династія Сефевідів була позбавлена трону. Владу захопила династія Афшаридів. Щоб запобігти загрозі колоніальної залежності, нові правителі Персії взяли курс на обмеження контактів з європейськими країнами.

Домашнє задання: Опрацювати § 33 п.2, виписати головні дати та події

До побачення!

  26 травня 2022 р.

Добрий день! Шановні учні, сьогодні пропоную нам  опрацювати тему: 

Традиції та побут української сім'ї

1.Опрацюйте матеріали ст. 274-276

2. Родина.

 Станом на початок XX ст. у побуті населення українських земель відбулися суттєві зміни. Вони були викликані стрімким розвитком технологій виробництва та процесами модернізації, що охопили суспільство, насамперед урбанізацією, зміною ролі жінки, зростанням освіченості тощо. Зміни в побуті обумовили певні зрушення й у звичаях і традиціях українського населення.

Наприкінці XIX ст. зміни призвели до остаточного розпаду великих патріархальних родин, які під одним дахом об’єднували декілька поколінь і сімей. Головою та розпорядником усіх господарських робіт у сім’ї був батько. Іноді старший син ще за життя батька отримував право вести господарство. Спадкоємцями майна після батька, як правило, були сини, що отримували рівні частки, за винятком молодшого. Йому належала більша частка, якщо з ним залишалися жити старі батьки після розділу.Особисту власність жінки становило тільки майно, що входило в посаг. Виховання та догляд за дитиною були обов'язком матері, однак їй часто доводилося на весь день залишати малюків на старших дітей або зовсім без нагляду. Дитину рано починали годувати однаковою з дорослими їжею. 

3.Сімейні звичаї та обряди.

Батьки прагнули рано видати заміж дочку або одружити сина (для дівчини шлюбний вік починався з 16 років, для хлопця — із 18 років). У шлюб у більшості випадків вступали рівні за своїм матеріальним становищем сторони. Заможні родини майже ніколи не родичалися з біднотою та змушені були миритися хіба тільки з прийняттям зятя. Весільний обряд складався з декількох основних частин, кожна з яких мала своє значення. Весілля справляли зазвичай у певний час весни, осені та зими, вільний від польових робіт.

Весіллю передувало сватання нареченої. Через два тижні після сватання влаштовували так звані заручини, які, по суті, повторювали сватання, але в більш урочистій обстановці, у присутності всіх родичів і з виконанням багатьох звичаїв та обрядів: спів ритуальних пісень, пов’язування рушниками тощо. Відмова від весілля після заручин була неможливою, а якщо таке траплялося, то постраждала сторона отримувала компенсацію за витрати і «за образу».Головним у всьому весільному дійстві було виконання основних весільних обрядів, що складали саме весілля та проходили, як правило, у неділю. У цей день відбувалися розплітання коси в нареченої, покривання її голови, викуп, посад, прощання з родичами, розділ короваю та вінчання в церкві. Весілля було не лише сімейним святом. У ньому брали участь не тільки родичі наречених, а й більшість односельців.

Численними звичаями та обрядами супроводжувалося й таке сімейне торжество, як народження дитини. У сім’ї відзначали родини відразу ж після народження дитини, і хрестини — після її хрещення в церкві. На родинах велику роль відігравала бабка-повитуха — розпорядниця пологовими обрядами, які символізували побажання здоров’я та щасливого життя новонародженому. На хрестинах така роль належала кумам. Через рік у кожній селянській родині відзначалися пострижини — річниця від дня народження дитини. Суть обряду полягала в тому, що хрещений батько вистригав у дитини на голові хрест.

4. Міська родина

Значна частина міських українських сімей намагалася зберегти зв’язок із селом, мала присадибне господарство. Це пояснюється тим, що вони боялися відірватися від свого попереднього звичного соціального середовища. Крім того, більшість українців становили некваліфіковану робочу силу, що отримувала мізерну платню, якої ледь вистачало на прожиття. Як правило, чоловіки отримували вищу заробітну плату, ніж жінки. Натомість, як і в селі, жінка мала виконувати ще багато хатньої роботи, доглядати за дітьми. Важким було для жінки-робітниці й материнство.

Домашнє задання: Опрацювати ст.274-276

До побачення!