11 травня, 2022

Повсякдення людини: колись і тепер

 12 травня 2022 р.

Добрий день! Шановні учні, сьогодні пропоную нам  опрацювати тему: 

Повсякдення людини: колись і тепер ( УРОК 32 ст. 17-)

3.4.  Прочитайте навчальний текст.  Сформулюйте визначення виділених слів 

Якщо колись здоров’ю містян найчастіше загрожували епідемії, то  сьогодні  — згубний вплив забрудненого довкілля та  недостатня рухова активність (гіподинамія). Уперше із  закликом більше рухатися та вибиратися на свіже повітря до містян звернувся французький філософпросвітник XVIIІ  ст. Жан-Жак Руссо. Перший відкритий гімнастичний майданчик  — Турн плац у  Берліні  — створив німецький учитель Фрідріх Ян. Тут  були канати, бруси, перекладина, «кінь» для  стрибків (цей спортивний снаряд тоді справді був  схожий на  маленького коня).

У  ХІХ  ст. популярними в  Європі стали футбол, регбі, баскетбол та  інші рухливі ігри.  Приблизно з  1870-х  років заможні городяни почали будувати біля своїх помешкань корти  майданчики для  гри в  теніс. Наступного десятиріччя в  містах залили перші штучні ковзанки. У  1890-х  роках заклали траси для  катання на  лижах. На  початку ХХ  ст. провели перші автомобільні перегони.Гімнастика та  рухливі ігри приваблювали переважно молодь. Займаючись спортом, юнацтво здобувало знання про  своє тіло та  розвивало рухові вміння. Участь у  спортивних організаціях пробуджувала патріотичні почуття. Так  сталося, зокрема, у  тих  країнах, де  поширився «сокольський рух». Українське гімнастичне товариство «Сокіл» створили у  Львові 1894  року.  1900  року виникло товариство гімнастичн е й  сторожі огневої «Січ». Запровадження тіловиховання (фізичної культури) в  освітніх закладах Галичини пов’язане з  діяльністю Івана Боберського  — професора Академічної гімназії у  Львові та  голови товариства «Сокіл». 

Він  розробив українську термінологію для  гімнастики, яку  назвав руханкою; підготував молодих учителів як  інструкторів; допоміг молоді створити перші руханкові (гімнастичні) 

та  змагові (спортивні) осередки. Головою найбільшого такого осередку  — Українського спортового кружка (УСК, 1906  р.) упродовж певного часу був  син Івана Франка та  учень Івана 

Боберського   Петро Франко. Члени УСК  займалися різними видами спорту. Одним з  найпопулярніших був  копаний  м’яч (футбол).

Наприкінці XIX  ст. прихильники спорту з  різних країн вирішили відродити античні Олімпійські ігри. Для  цього за  пропозицією барона П’єра де Кубертена створено Міжнародний олімпійський комітет  (МОК). Барон де  Кубертен став також автором  Олімпійської хартії  — документа, у  якому викладені основні засади діяльності МОК. Перші Олімпійські ігри нового часу стартували 6  квітня 1896  року в  Афінах. Участь у  них  узяли 245  атлетів із  14  країн світу. Відтоді Олімпіади традиційно проводять кожні чотири роки, окремо для  змагань із  зимових та  літніх видів спорту. Пізніше виникли Паралімпійські та  Дефлімпійські ігри, у  яких беруть участь спортсмени з  інвалідністю.Змагання на  вправність, силу, витривалість  — одна з  форм розваг під  час дозвілля. Розваги допомагають зняти психічне напруження, уникнути стресу. Дітям ігри потрібні для фізичного, розумового, психічного розвитку. Цьому сприяють ігрові види спорту, як-от футбол, баскетбол, волейбол, хокей, теніс тощо, різні бойові мистецтва. Іншу велику групу складають навчальні (дидактичні) ігри. Це  розв’язування кросвордів і  шарад, стратегії, змагання знавців (олімпіади, диспути, турніри), мистецькі конкурси та  виставки, дитячий театр. Популярні сьогодні навчальні ігри онлайн, завдяки яким можна опановувати різні галузі знань: кулінарію, музику, медицину, природознавство, математику та, звісно, історію.

Низку дидактичних ігор вигадали педагоги, прагнучи полегшити процес навчання. Навчаючись, людина набуває певних знань і  вмінь, виробляє ставлення до  себе й  інших, до  речей та  довкілля. Тож  навчання  — не  розвага, а  близька до  праці діяльність.

Залучати дітей віком до 15 років до найманої праці в Україні та  багатьох інших державах заборонено. Але  ще  в  ХІХ  ст. дитяча праця на  фабриках і  навіть у  шахтах була звичним явищем для  всієї Європи. На  промислових підприємствах працювали діти робітників, а  також сироти. Працюючи нарівні з  дорослими, 8–10-річні робітники отримували в  декілька разів меншу платню. Селянські діти й  учні ремісників також були змушені працювати в  домогосподарствах батьків чи  майстернях.

Право дітей на  життя, освіту, відпочинок і  дозвілля захищено на  міжнародному рівні. Найважливішим документом міжнародного права в цій сфері є Декларація прав дитини, ухвалена 1959  року Організацією Об’єднаних Націй (ООН). За  дев’ять років до  того запроваджено одне з  найдавніших міжнародних свят  —  Міжнародний день захисту дітей. В  Україні та  інших країнах світу його відзначають щороку 1  червня.

3.5. Дай  відповіді на  запитання, скориставшись навчальним текстом з  попереднього  завдання.

 Як  ти розумієш поняття «здоровий спосіб життя» та  «олімпійський рух»?


Домашнє завдання:
 4.1.  Підготуй і  подай довідку щодо біографії однієї з  історичних осіб, 
згаданих у  навчальних текстах до  уроків 32–33 (див. завдання 3.1 і  3.4).  
Запиши по  одному реченню ключових відомостей про  кожну із  цих  постатей.

Юрій Котермак-Дрогобич (близько 1450–1494) —  
  .
Ян  Алембек (близько 1570–1636) —  
  .
Луї  Пастер (1822–1895) —   
  .
П’єр де  Кубертен (1863–1937) —  
  .
Іван Боберський (1873–1947) —   
  .
Петро Франко (1890–1941) —   
  
Повторити уроки 24-27, 29, 30-32

До побачення!


Немає коментарів:

Витоки українського народу

  31  травня   2022 р. Добрий день! Шановні учні,  сьогодні пропоную нам  опрацювати тему:   Витоки українського народу 1.Прочитайте  парагр...