Релігійно-культурне життя у другій половині XVII ст- на початку XVIII ст.

 14 березня 2022 р.

Добрий день! Шановні учні, сьогодні пропоную нам  опрацювати тему: 

Релігійно-культурне життя у другій половині  XVII ст-  на початку XVIII ст.

1.Прочитайте  параграф § 29

2. Перегляньте відео:

Культура України наприкінці ХVІІ-ХVІІІ ст. (ЗНО/8 клас)

3. Основні дати та події: 

1686 р.— підпорядкування Православної церкви на українських землях Російській православній церкві; 1701 р. — указ Петра І про надання Києво-Могилянському колегіуму статусу академії; 1721 р. — встановлення контролю Синоду над українськими друкарнями, заборона друкувати книжки українською мовою.

4.Особливості тогочасної української архітектури

Європейську архітектуру другої половини XVII – XVIII ст. визначають як архітектуру  бароко. Поєднання власних традицій та європейського впливу створило умови для розквіту в другій половині XVII – першій половині XVIII ст. на теренах козацької Гетьманщини та Слобожанщини своєрідного стилю, названого українським, або   козацьким бароко.Найбільше українських барокових споруд збудовано за правління гетьмана  І. Мазепи.

Як і раніше, на теренах України більшість церков будували з дерева. Проте у XVII–XVIII ст. дерев’яне будівництво розвивалося в тісному взаємозв’язку з мурованим.

Георгіївська церква Видубицького монастиря. 1696–1701 рр

Однією з найкращих архітектурних пам’яток українського бароко є Іллінська церква в Суботові  на Черкащині.

5. Образотворче мистецтво

 Занепад книговидання уповільнив розвиток гравюри, відродження якої розпочалося лише наприкінці століття. Прикметно, що стала розвиватися гравюра на металі. У 1702 р. в Києві вийшов друком « Києво-Печерський патерик» із 45 гравюрами Л. Тарасевича.

У малярстві, як і раніше, переважали релігійні сюжети, хоча розвивався й світський живопис. У розписах  українських церков стали виразніше виявлятися народні мотиви.  Своєрідне поєднання іконописних традицій із тогочасними художніми досягненнями властиве творчості західноукраїнських майстрів Івана Рутковича та Йова Кондзелевича.

6. Освіта і книговидання в Україні. Києво-Могилянська  академія

Нижчою ланкою в системі  освіти були початкові школи. Сільські й міські школи утримували громади – усе доросле населення парафії, а отже, вони були справді народними. 

Здібні й охочі до науки діти мали змогу продовжити освіту в колегіумах, які створювали за зразком Києво-Могилянської академії.В українських  колегіумах навчалися не лише діти священ-

ників, козацької старшини і шляхтичів, а й  вихідці з селян і містян.

Вищим навчальним закладом в Україні, головним осередком науки й мистецтва залишалася Києво-Могилянська академія. У стінах Києво- Могилянської колегії 1674 р. було створено «Синопсис» – стислий нарис з української та східноєвропейської історії. 

7. Становище православної церкви

У другій половині XVII – на початку XVIII ст. різко погіршилося становище Київської митрополії. Одразу після смерті Б. Хмельницького царський уряд заходився підпорядковувати Київську митрополію Московському патріархатові. У травні 1686 р. Патріарх Константинопольський під тиском турецького уряду за за хабар ціною 200 золотих і 120 соболиних шкурок погодився надати Патріархові Московському право висвячувати митрополита Київського.

У 1722 р. вперше ієрархові Київської митрополії  замість давнього історичного титулу «митрополит Київський, Галицький і всієї Русі» було надано титул архієпископа Київського та Малої Росії. Призначати  його мав церковний Синод (орган управління православною церквою в 

 Російській імперії) на чолі з царем у Петербурзі.

Домашнє задання: Опрацювати § 29 законспектувати основні дати і події

До побачення!