28 березня 2022 р.
Добрий день! Шановні учні, сьогодні пропоную нам опрацювати тему:
Культурне життя на західноукраїнських землях
1.Прочитайте параграф § 32
2. Перегляньте відео:
Культура на західноукраїнських землях у міжвоєнний період (ЗНО/10 клас)
3. Освіта і наука.
Для української освіти під польською владою настали тяжкі часи порівняно з періодом перебування під владою Австро-Угорщини. Одразу після окупації Галичини Львівський університет було полонізовано й перетворено на університет ім. Яна Казимира; було закрито вісім українських кафедр та звільнено 14 професорів-українців. Були полонізовані й інші вищі навчальні заклади Львова.
У відповідь українські вчені, викладачі, студенти в 1921 р. заснували Український таємний університет, що проіснував до 1925 р. Першим його ректором став літературознавець і поет Василь Щурат.
Головним осередком української науки та загалом культури залишалося Наукове товариство ім. Т. Шевченка (НТШ).
У той час як польський та румунський уряди взагалі не сприяли розвитку української вищої освіти, уряд Праги дав притулок і фінансову підтримку одразу декільком українським вищим навчальним закладам
Ареною гострої польсько-української конфронтації стало і шкільництво. Українці прагнули такої школи, яка б допомагала розвивати національну культуру й свідомість, натомість урядові кола вбачали у шкільництві засіб виховання польського державного патріотизму, а в перспективі — асиміляції непольських народів.
4. Літературний процес.
Провідне місце в розвитку національної культури на західноукраїнських землях належало Галичині, особливо Львову. У суспільному і літературному житті західноукраїнських земель найпомітнішу роль відігравали часописи «Діло», «Дзвони», «Літературно-науковий вісник», «Ми», «Назустріч».
Старше покоління літераторів представляли: В. Стефаник, О. Маковей, М. Черемшина, У. Кравченко, Б. Лепкий та інші. Вони об’єднувалися навколо «Товариства письменників і журналістів ім. Івана Франка». У Чернівцях продовжувала плідно працювати О. Кобилянська.
Однією із форм розвитку літературного життя в Галичині були літературні об'єднання молодих літераторів: «Митуса», «Богема», «Логос», «Західно-українське мистецьке об'єднання» (ЗУМО), «Листопад», «Недея», «Дванадцятка» та інші.
5. Мистецтво.
У мистецтві 1920—1930-х рр. вирізнялися імпресіоністичні пейзажі й портрети художника Івана Труша.Провідне місце в образотворчому мистецтві Західної України належало Олені Кульчицькій. Важливу роль у мистецькому житті Західної України відігравала Асоціація незалежних українських митців (АНУМ), яка була створена в 1930 р. на основі Союзу українських митців. Її засновниками були П. Ковжун, М. Осінчук та Я. Музика. Асоціація проіснувала до 1939 р. Зі Львовом пов’язана також діяльність талановитих скульпторів. Серед них Сергій Литвиненко, який у 1930—1944 рр. працював у Львові.
6. Театральне життя. Музика.
Театральне мистецтво Західної України продовжував представляти театр товариства «Українська бесіда». Із липня 1920 р. у театрі «Української бесіди» формувався новий сценічний колектив, який активно діяв до жовтня 1921 р. як «Український незалежний театр».
У Львові та Чернівцях відбувалося досить активне музичне життя. Під впливом новітніх тенденцій у музичному мистецтві в 1930-ті рр. формуються яскраві модерністичні тенденції музики львівських композиторів-новаторів молодшого покоління — З. Лиська, А. Рудницького, М. Колесси, С. Туркевич, Н. Нижанківського.
Домашнє задання: Опрацювати § 32, виписати головні дати та події
Написати есе на тему *Проголошення Карпатської України: безперспективний проект чи невикористаний шанс українства*. Займіть позицію та обгрунтуйте її.
До побачення!
Немає коментарів:
Дописати коментар