Гетьманщина в 20–40-х роках XVIII ст.

 16 березня 2022 р.

Добрий день! Шановні учні, сьогодні пропоную нам  опрацювати тему: 

Гетьманщина в 20–40-х роках XVIII ст.

1.Прочитайте  параграф § 30 п. 1-2

2. Перегляньте відео:

Украина: лабиринты истории | Тайна Павла Полуботка

3. Основні дати: 

1708—1722 pp. — гетьманство І. Скоропадського; 1722— 1727 pp. — Перша Малоросійська колегія; 1723 р. — Коломацькі чолобитні; 

4. Гетьманство І. Скоропадського

І. Скоропадський

Перехід І. Мазепи на бік шведів Петро І використав як привід для розгортання терору і репресій. Сотні українців було репресовано і страчено, а їхнє майно конфісковано.Одночасно з цим відбувався форсований наступ на українську автономію. Коли новообраний гетьман І. Скоропадський запропонував царю підтвердити в нових Решетилівських статтях традиційні права та вольності, то отримав від Петра І відповідь: «Українці й так мають із ласки царя стільки вольностей, як жоден народ у світі». 

Рішительний указ Петра І на Решетилівські статті І. Скоропадського

  Воєводи сидітимуть в українських містах, у місцеві справи не втручатимуться, крім таких «державних», як «зрада» (під «зрадою» розумілися будь-які дії, що суперечили бажанням царя).

  Установлено контроль Московії за збиранням податків в Україні і їх своєчасним  надходженням до царської казни.

  Значно збільшено кількість московських залог на території Лівобережної України.

  При гетьманові введено посаду міністра-резидента, який мав спостерігати за діяльністю гетьмана та його уряду і своєчасно надавати інформацію Петру I.

  Прийняття гетьманом іноземних послів (особливо з Криму, Османської імперії, 

Речі Посполитої та Швеції) мало відбуватися виключно у присутності царського представника.

Наступ російської влади на права Гетьманщини:

1)  гетьманy без дозволу царя не змінював структуру посад у Генеральній канцелярії, не  призначав нових полковників, не відбирав і не давав нікому маєтностей.

2) встановленням різноманітних економічних обмежень і заборон ( місцеве населення  зобов’язувалося утримувати 8–10 полків царського війська. 

3) населення було обкладене виснажливими як грошовими, так і натуральними податками.

4)  заборона вивезення з Гетьманщини багатьох стратегічно важливих товарів, які слід було здавати до казенних складів (коноплі, віск, селітра, збіжжя та ін.)

5) Утиски козаків ( козаки мали, зокрема, працювати на будівництві Ладозького каналу.)

На початку 1722 р. гетьман І. Скоропадський вирушив до Петербурга. У столиці гетьман безуспішно намагався домогтися скасування царських указів щодо обмежень у Гетьманщині. Натомість наприкінці квітня 1722 р. Петро І повідомив І. Скоропадському про створення у гетьманській столиці російської інституції – Першої малоросійської колегії. До складу колегії входило шість російських офіцерів із полків, розміщених в Україні, на чолі з С. Вельяміновим. 

ПОВНОВАЖЕННЯ ПЕРШОЇ МАЛОРОСІЙСЬКОЇ КОЛЕГІЇ

  Контроль установлення і стягнення податків до царської казни, розквартирування 

російських солдатів і офіцерів в Україні.

  Нагляд за діяльністю Генеральної військової канцелярії, контроль за розподілом 

земельних володінь між офіцерами.

  Малоросійська колегія була найвищою апеляційною установою.

  Нагляд за діяльністю гетьмана, генеральної та полкової старшини.

  Вельямінов мав право втручатися в будь-яку сферу українського життя як повноправний господар краю.

Гетьманування Павла Полуботка

Відчуваючи близьку смерть,Скоропадський доручив гетьманські обов’язк чернігівському полковнику П. Полуботку, який заміщав його на час відрядження.

У травні 1723 р. П. Полуботка разом із генеральними писарем і суддею було викликано до Петербурга. Понад рік тривали допити української старшини в  Петербурзі. Проти наказного гетьмана було розпочато судову справу за звинуваченням у державній зраді – таємних зв’язках з П. Орликом. Одначе судовий процес так і не відбувся, бо 18 грудня 1724 р. в Петропавлівському казематі П. Полуботок помер.

Цікаво знати

Петро Перший ув’язнює Павла Полуботка і його прибічників у Петропавловській фортеці. Це супроводжується страшними катуваннями і вмовляннями з боку Петра визнати ті обвинувачення, які висунуло проти гетьмана слідство. Але український гетьман відмовився від каяття і нібито сказав наостанок цареві, що той помре незабаром у тяжких муках і постане перед судом Божим за катування України відразу ж після смерті Полуботка.

Так і сталося: Петро Перший помер через кілька місяців у страшних муках. Історики кажуть, що цар уже на смертному одрі згадував із жалем та острахом про Полуботкове прокляття – але відбулося те, що відбулося.

Домашнє задання: Опрацювати § 30 п. 1-2, законспектувати основні дати і події

До побачення!