Християнська церква в ХІ-ХV ст.

 11 лютого 2022 р.

Добрий день! Шановні учні, сьогодні пропоную нам  опрацювати тему: 

Християнська церква в ХІ-ХV ст.

1.Прочитайте  параграф § 16

2. Перегляньте відео:

                              Краткая история инквизиции: как церковь ведьм искала.

Феодальна роздробленість в Папській області. Смути і зради по-католицьки

3.Основні дати і події: 

1209—1229 рр.— Альбігойські війни;  1309—1378 рр.— Авіньйонський полон пап; 1414 р.— собор у Констанці, завершення Великої схизми.

4. Схоластика

Схоластика - це метод пізнання світу й  Бога 

Відомим філософом­схоластом цього періоду були П’єр Абеляр, Тома  Аквінський.

5.Єретики  й  боротьба  з  ними.  Інквізиція

же в перші століття існування християнської церкви існували погляди на природу Христа і Божественної Трійці, що відрізнялися від офіційних поглядів на церковних соборах. Такі погляди називались єретичними, а діячів, що їх висловлювали, засуджували і проклинали як єретиків.Основними центрами єретичних рухів ставали міста. 

Однією з найбільш відомих і поширених єресей було вчення катарів («чистих»), яких ще називали альбігойцями за назвою міста Альбі — центру розповсюдження єресі. Це вчення поширилося на півдні Франції у XII—XIII ст. 

Приблизно тоді ж виникла інша єресь — вальденсів. Легендарний засновник учення — П’єр Вальдо.

Катари і вальденси заперечували необхідність існування церковної ієрархії та закликали до створення релігійних громад, що існували за часів Христа і його учнів-апостолів. Заклик до створення «бідної церкви» був близьким для тих, хто прагнув «дешевої» церкви і незалежності від пап.

 Хрестові походи проти єретиків на півдні Франції дістали назву Альбігойських війн (1209—1229 рр.).

У єпископствах створювалися спеціальні постійні комісії, які повинні були розслідувати будь-які прояви єресі, допитувати і засуджувати єретиків. За цими комісіями згодом закріпилася назва інквізиційних трибуналів (латин. inquisito — розслідування). Інквізиторам дозволялося застосовувати тортури, після чого їх привселюдно спалювали на вогнищі.

6.Опрацюйте відповідний матеріал підручника і заповніть таблицю « Жебрущі ордени »

7. Церковна  криза.  Занепад  папства.

Церковну кризу було започатковано ляпасом залізної рукавиці по щоці папи римського Боніфація VIII від канцлера і зберігана королівської печатки Французького королівства Гійома Ногаре. Не витримавши образи, папа через декілька тижнів помер. Його наступник, Климент V, як уже згадувалося, переніс папську резиденцію до міста Авіньйон, яке, хоч і належало Неаполітанському королівству, з усіх боків було оточене володіннями французького короля. Так папська влада потрапила під французький вплив. 70 років тривав Авіньйонський полон пап (1309— 1378 рр.). На цьому негаразди з папством не скінчилися. Повернення пап до Рима позначилося подією, що дістала назву Великої схизми.

Після повернення до Рима папського престолу Григорієм XI його наступником став Урбан VI. Проте останній настільки зловживав владою, що його скинули кардинали, які обрали новим папою Климента VII. Але Урбан VI відмовився підкоритися, через що на папському престолі опинилося аж два папи: один був у Римі, інший — в Авіньйоні.Розбрат у церкві змусив замислитися над тим, чи правильним шляхом йшло суспільство до Бога. Знову спалахнули рухи єретиків. Найсильніший рух за оновлення церкви вибухнув у Чехії. Його ідеологом став Ян Гус, згодом спалений як єретик за рішенням собору в Констанці. 

Домашнє задання: Опрацювати § 16

До побачення!