9 лютого 2022 р.
Добрий день! Шановні учні, сьогодні пропоную нам опрацювати тему:
Утвердження тоталітарного режиму
1.Прочитайте параграф § 26
Основні дати: 1929 р. — установлення одноосібної влади Й. Сталіна; 1934 р. — початок масових репресій у СРСР; 1936 (1937) р. — Сталінська конституція СРСР (УРСР).
2. Перегляньте відео:
Утвердження тоталітарного режиму та початок колективізації | ЗНО ІСТОРІЯ УКРАЇНИ
Радянська політична система 1930-х рр. мала такі особливості:
- культ особи Й. Сталіна;
- панування однопартійної системи. Зрощування партійного і державного апарату;
- фізичне усунення політичних противників та опонентів;
- створення розгалуженого репресивного апарату. Масові репресії;
- створення системи офіційних (одержавлених) масових організацій;
- уніфікація всього суспільного життя. Ідеологізація суспільного життя. Контроль за засобами масової інформації.
2. Масові репресії. Громадсько-політичне життя.
Завершення громадянської війни не зупинило терору, який був частиною державної політики (конституції 1918 і 1924 р. проголошували диктатуру пролетаріату).
Наприкінці 1920-х — у першій половині 1930-х рр. репресії було спрямовано здебільшого проти «класово ворожих» верств суспільства: буржуазних спеціалістів, непманів, «куркулів». Найбільш гучними процесами того періоду були «Шахтинська справа» (1928 р.), процес «Трудової селянської партії» (1929 р.), «Промпартії» (1930 р.), процеси над антипартійними групами.У містах було введено паспортну систему. Вона забезпечила адміністративне скорочення кількості жителів міст, яким постачалися продукти харчування централізовано.
Було прийнято закон, згідно з яким робітника за найменшу провину звільняли з роботи, залишаючи без картки споживача, із подальшим виселенням його родини з квартири.Від 1930 р. розширювалася мережа виправно-трудових таборів, об’єднаних у систему ГУЛАГу.
У 1929 р. відбувся суд над 45-ма членами так званої Спілки визволення України, які звинувачувалися в підготовці до збройного повстання з метою відновлення самостійної «буржуазної України». Серед засуджених були відомі вчені, письменники, культурні діячі.
Чергова хвиля арештів прокотилася в 1931 р. Цього разу громили так званий підпільний Український національний центр (УНЦ), керівництво якого складалося з колишніх провідних діячів Центральної Ради — М. Грушевського та В. Голубовича, які зазнали принизливих допитів та переслідувань.
Наступними жертвами стали представники суспільних наук. Хоча вони й стояли на позиціях марксизму, але досліджували українську історію, господарство та культуру. Були репресовані М. Яворський, С. Семківський, В. Юринець та ін.
У 1933 р. об’єктом терору знову стала Україна. Й. Сталін вирішив перекласти відповідальність за провали 1932—1933 рр. на комуністів України. Головним об’єктом його «уваги» став комісар освіти М. Скрипник, який не побажав зректися українізації й наклав на себе руки 7 липня 1933 р.
Страчувалися або висилалися в табори тисячі представників української інтелігенції. Було закрито театр «Березіль», а його керівника — Леся Курбаса — заслано в табори, де він загинув. Від січня 1933 до січня 1934 р. КП(б)У втратила близько 100 тис. членів.
Поштовхом до наступної хвилі репресій став XVII з’їзд ВКП(б), який відбувся в січні 1934 р. 1 грудня 1934 р. С. Кірова, за нез’ясованих обставин, було вбито. Й. Сталін позбувся суперника й використав факт його смерті як підставу для наступної хвилі терору.Після пленуму ЦК ВКП(б) 1937 р. почалася так звана «Велика чистка» 1937—1938 рр., яка цього разу охопила весь Радянський Союз.
3. Наслідки сталінських репресій в СРСР:
зміцнення особистої влади. Усунення можливих претендентів на владу;
насаджування атмосфери страху. Створення образу ворога. Через систему ГУЛАГу пройшло 5 % населення СРСР;
різке послаблення потенціалу спеціалістів у всіх галузях знань і практичної діяльності;
підрив обороноздатності;
знищення національних еліт;
падіння темпів розвитку промислового розвитку в три рази.
Домашнє задання: Опрацювати § 26
До побачення!
Немає коментарів:
Дописати коментар