15 листопада 2021 р.
Добрий день! Шановні учні, сьогодні пропоную нам опрацювати тему:
Українська держава
1.Прочитайте параграф § 11
2. Перегляньте відео:
Коротко про те, хто є хто: Скоропадський, Петлюра, Винниченко, Петрушевич
Політика УЦР відбувалася всупереч планам німецько-австрійської окупаційної влади. Тому німецько-австрійське командування прагнуло замінити Центральну Раду більш лояльним та ефективним урядом і з цією метою почало пошук відповідної кандидатури. Вибір припав на генерала П. Скоропадського, якого підтримували заможні верстви українського суспільства. 29 квітня 1918 р. відбувся Всеукраїнський хліборобський конгрес, на якому зібралося 6432 делегати із семи українських губерній.
На цьому конгресі П. Скоропадський був проголошений гетьманом.У ніч на 30 квітня прихильники П. Скоропадського оволоділи державними установами та розігнали УЦР. Останнім рішенням УЦР стало прийняття Конституції й обрання М. Грушевського Президентом Української Народної Республіки.
Ніхто — ні в Києві, ні в провінції — не став на захист Центральної Ради. У день перевороту П. Скоропадський видав маніфест під назвою «Грамота до всього українського народу», у якому повідомлялося про розпуск Української Центральної Ради й земельних комітетів, проголошувалося право приватної власності. Також було видано закон «Про тимчасовий державний устрій України», за яким назва «УНР» була замінена назвою «Українська Держава». Тимчасово, до скликання парламенту, повнота влади зосереджувалася в руках гетьмана П. Скоропадського.
• Робота з документами
Із маніфесту П. Скоропадського «Грамота до всього українського народу» (29 квітня 1918 р.)
Громадяни України!
Всім Вам, козаки та громадяни України, відомі події останнього часу, коли джерелом лилася кров кращих синів України і знову і знову відродившася Українська Держава стояла коло краю загибелі.
Спаслась вона, дякуючи могутньому підтриманню центральних держав, які, вірні своєму слову, продовжують і по цей час боротись за цілість і спокій України.
При такій піддержці у всіх зродилась надія, що почнеться відбудування порядку в Державі й економічне життя України війде, врешті, в нормальне русло.
Але ці надії не справдились.
Бувше Українське Правительство не здійснило державного будування України, позаяк було зовсім не здатне до цього.
Бешкети й анархія продовжуються на Україні, економічна розруха і безробітниця збільшуються і розповсюджуються з кожним днем і врешті для багатющої колись-то України встає грізна мара голоду.
При такому становищі, яке загрожує новою катастрофою Україні, глибоко сколихнуло всі трудові маси населення, які виступили з категоричним домаганням негайно збудувати таку Державну Владу, яка здібна була б забезпечити населенню спокій, закон і можливість творчої праці.
Як вірний син України, я рішив відкликнутись на цей поклик і взяти на себе тимчасово всю повноту влади. І тією грамотою я оголошую себе Гетьманом всієї України.
Управління Україною буде провадитися через посередництво призначеного мною Кабінету Міністрів і на остаточнім обґрунтованні нижче долучених до цього законів про тимчасовий державний устрій України.
Центральна і Мала Рада, а также всі земельні комітети з нинішнього дня розпускаються. Всі Міністри і товариші звільняються. Всі інші урядовці, працюючі в державних Інституціях, зістаються на своїх посадах і повинні продовжувати виконання своїх обов’язків.
В найближчий час буде виданий закон, установляючий новий порядок виборів до Українського Сойму.
До цього я буду твердо стояти на сторожі порядку й законности в Українській Державі, буду домагатись негайного виконання всіх державних розпоряджень і буду підтримувати авторитет влади, не спиняючись ні перед якими самими крайніми мірами.
Права приватної власности — як фундаменту культури і цивілізації, відбудовуються в повній мірі, і всі розпорядження бувшого Українського Уряду, а рівно Тимчасового уряду російського, відмінюються і касуються. Відбувається повна свобода по зробленню купчих по куплі-продажі землі.
Поруч з цим будуть прийняті міри по відчуженню земель по дійсній їх вартості від великих власників, для наділення земельними участками малоземельних хліборобів.
Рівнозначно будуть твердо забезпечені права робітничого класу. Особлива увага буде звернена на поліпшення правового становища і умов праці залізничників, котрі при виключно тяжких умовах ні на один час не кидали своєї відповідальної праці.
В області економічній і фінансовій відбувається повна свобода торгу й відчиняється широкий простір приватного підприємства й ініціативи. Передбачаю всю трудність стаючої переді мною праці і молю Бога дати мені силу, аби гідно виконати те, що я вважаю своїм обов’язком перед рідною Україною в сучасний виключний і критичний для неї час.
Мені далекі і чужі які б то не було власні побудження, і головною своєю метою я ставлю користь і благо народу і всім дорогої нам України. В цій свідомости кличу всіх Вас, громадян і козаків України — без ріжниці національності й віросповідання — помогти мені і моїм працьовникам і співробітникам в нашому загальному великовідповідальному ділі.
Закон «Про тимчасовий державний устрій України» (29 квітня 1918 р.).
Основні положення
1. Декларувалося, що влада гетьмана є тимчасовою до обрання і початку роботи Сойму.
2. Закріплювалися виняткові повноваження гетьмана, який:
• одноосібно затверджував склад Ради Міністрів та її Голову, а також інших урядовців;
• був головнокомандувачем (Верховним воєводою) українською армією і флотом;
• визначав зовнішньополітичну лінію;
• оголошував окремі райони на воєнному, осадному або надзвичайному стані;
• мав право помилувати, засудити, пом’якшити міру покарання;
• звільнявся від судової відповідальності.
Усі накази або розпорядження гетьмана мали закріплюватися Головою уряду або відповідним міністром.
3. Проголошувалися права і обов’язки козаків і громадян, а саме:
• захист батьківщини;
• сплата податків, відбуття повинностей;
• гарантованість прав і свобод законом;
• право на недоторканність особи, право на недоторканність житла, свобода пересування і вільного місця проживання, непорушність права на приватну власність, свобода зборів, об’єднань, слова тощо в межах законів.
4. Визначалися права і повноваження Ради Міністрів.
5. Визначалися структура і компетенція судової влади.
Завдання:
1) У зв’язку з якими подіями з’явилися ці документи? Кому вони адресовані?
2) Які соціально-економічні заходи передбачав гетьманський уряд як першочергові?
3) Які верстви підтримували гетьмана?
4) Який державний устрій передбачалося встановити в Україні?
4. Внутрішня політика гетьмана
Гетьман сформував новий уряд - Раду міністрів - з помірно-консервативних чиновників, військових і суспільних діячів. Главою Кабінету міністрів став Ф. Лизогуб; міністром закордонних справ - Д. Дорошенко (член партії соціалістів-федералістів - єдиний соціаліст в уряді); міністром освіти - відомий український політик М. Василенко. Інші міністри були членами російських партій, в основному-партії кадетів.
Був налагоджений дієздатний адміністративний апарат (почали діяти старости, земські урядники, професійні чиновники, поліція тощо). Однак зміцнення цього апарату русифікованими представниками старого чиновництва являли погрозу Українській державі.
У промисловості було ліквідовано робочий контроль на виробництві, заборонялися страйки, скасовувався 8-годиний робочий день і встановлювався 12-годиний; відновився залізничний рух завдяки відновленню залізничних колій і мостів, ремонту локомотивів.
- Відповідно до головного пріоритету у внутрішній політиці - земельного питання - у липні 1918 р. був розроблений «Проект загальних основ земельної реформи», що викликав різкий протест більшості селян і невдоволення великих землевласників. У цілому ж можна констатувати відновлення в державі поміщицького землеволодіння.
Гетьманом Павлом Скоропадським була здійснена спроба створення національної армії, чисельність якої повинна була перевищити 300 тис. осіб. Гетьман прагнув також відродити козацтво в Україні.
В Український державі була реформована банківська мережа, прийнятий збалансований державний бюджет, вжиті заходи для становлення української грошової системи.
При гетьманаті були обмежені демократичні права і свободи. Проводилася політика переслідувань більшовиків, представників інших лівих партій, :і також анархістів. Під жорстку цензуру потрапили газети, заборонялося проведення зборів, мітингів, маніфестацій.
Повна стаття: https://histua.com/istoriya-ukraini/novitnij-chas/getmanat-p-skoropadskogo
5. Зовнішня політика гетьмана П. Скоропадського
- союз із Німеччиною, з якою були встановлені дипломатичні відносини;
- встановлення дипломатичних відносин з іншими країнами; у період гетьманату Україну визнали 30 країн, a 10 із них мали свої представництва в Києві; Україна мала своїх представників у 23 країнах;
- підписання мирного договору з радянською Росією (12 червня 1918 р.);
- дипломатична боротьба з Австро-Угорщиною, що намагалася анексувати (захопити) східногалицькі землі та Холмщину;
- було встановлено політичні та економічні відносини з Кримом, Доном, Кубанню.
Але Антанта, орієнтуючись на відновлення «єдиної і неділимох» Росії, не визнала Гетьманську державу.
4. Національно-культурна політика П. Скоропадського. Найважливішим досягненнями гетьманату характеризувалася національно-культурна політика. Новою владою були здійснені спроби українізації державного апарату і системи освіти:
- поряд із російськими гімназіями утворювалися українські, яких восени 1918 р. нараховувалося 150;
- був прийнятий закон про обов'язкове вивчення української мови і літератури, історії та географії України;
- відкрилися нові українські університети, перші з який - у Києві і Кам'янець-Подільському;
- у російськомовних університетах - Київському, Харківському, Одеському почали працювати кафедри української мови, літератури, історії та права.
24 листопада 1918 р. була відкрита Українська Академія наук
Повна стаття: https://histua.com/istoriya-ukraini/novitnij-chas/getmanat-p-skoropadskogo
Повна стаття: https://histua.com/istoriya-ukraini/novitnij-chas/getmanat-p-skoropadskogo
Немає коментарів:
Дописати коментар