Європейська революція 1848—1849 рр. на західноукраїнських землях

 11 листопада 2021 р.

Добрий день! Шановні учні, сьогодні пропоную нам  опрацювати тему: 

Європейська революція 1848—1849 рр. на західноукраїнських землях

1.Прочитайте  параграф § 9

2. Перегляньте відео:

Весна народів. Революція 1848 р. в Австрії і Україна

Весна народів, бунти і революції в Європі | ЗНО ІСТОРІЯ УКРАЇНИ

Основні дати та події:

1848—1851 рр. — діяльність у Галичині Головної руської ради;

червень 1848 р. — перший слов'янський конгрес у Празі; 

1848 р. — скасування панщини в Галичині та на Буковині; 

1848—1849 рр. — селянське повстання на Буковині під проводом Л. Кобилиці.

Революційні події в Галичині

Розпочавшись в Італії і Франції, революція перекинулася до Німеччини, а в березні 1848 р. спалахнула в столиці Австрійської імперії Відні. 15 березня австрійський цісар Фердінанд І проголосив конституцію, яка передбачала надання громадянам свободи слова, друку, зборів, скликання парламенту (рейхстагу).

Революційні події активізували національно-визвольну боротьбу західних українців. У Західній Україні ширилося незадоволення, і можна було очікувати масового соціального вибуху. У цей критичний момент уряд, прагнучи не допустити участі в революції найбільш масової суспільної верстви — селянства, пішов на скасування кріпосницької системи.

• Квітень 1848 р. — скасування кріпацтва в Галичині.

• Серпень 1848 р. — скасування кріпацтва в Буковині.

• Березень 1848 р. — скасування кріпацтва на Закарпатті, але фактично це відбулося в березні 1853 р.

Суть селянської реформи

1. Ліквідація юридичної залежності селянина від поміщика.

2. Наділення селян землею.

3. Сплата селянами викупу за кріпосні повинності.

2. Діяльність Головної руської ради

Утворена українцями 2 травня 1848 р. Очільники: Г. Яхимович, М. Куземський.

Боролися за поділ Галичина на Західну і Східну, автономію Східної Галичини, за демократичні вибори до австрійського парламенту; можливість для українців навчатися рідною мовою; зрівняння в правах усіх релігій.

Діяльність:

 розпочався випуск першої україномовної газети на «Зоря Галицька»; утворили видавництво «Галицько-руська матиця» для видання популярних книг для народу та підручників українською мовою; затвердили національну символіку (синьо-жовтий прапор та герб — золотий лев на

синьому тлі)

Щоб ослабити український національний рух, Центральна Рада Народова заснувала «Руський собор» — організацію спольщеної української шляхти, яка, попри назву, пропагувала ідею утворення Польської держави під зверхністю Австрійської імперії. На Слов’янському конгресі у Празі, організованому в червні 1848 р. з метою координації зусиль слов’янських народів імперії, були зроблені спроби примирити обидві українські організації та українців з поляками, однак вони виявилися невдалими.

3. Західноукраїнські землі на завершальному етапі революції.

У липні 1848 р.розпочав роботу перший австрійський парламент. Із 383 послів Галичину представляли 96, з-поміж яких 39 українців. Із 8 депутатів Буковини п’ять були українцями. У парламентських дебатах українці відстоювали поліпшення становища українського населення й адміністративного поділу Галичини на Східну і Західну.

Незважаючи на значний розмах революційних рухів у імперії, владі поступово вдалося взяти ситуацію під контроль. У жовтні 1848 р. було придушено повстання у Відні, поразкою завершилося повстання у Львові (1-2 листопада 1848 р.). На початку 1849 р. був розпущений парламент, скасована конституція, відновлена дореволюційна структура влади. У 1851 р. припинила роботу Головна Руська Рада. Встановлений політичний режим згодом отримав назву неоабсолютизму.

Виконайте письмово

1.Визначте напрями діяльності Головної Руської Ради, охарактеризуйте їх.

2. Порівняйте між собою цілі Центральної ради народової, Руського собору та

Головної Руської Ради. Зробіть висновки.

3. Поясніть причини змагання українського національного руху з польським.

У чому воно проявлялося?

Домашнє завдання:      Опрацюйте § 9 підручника.

До побачення!