Розгортання Української революції квітень-травень 1917 рр

 6 жовтня 2021 р.

Добрий день! Шановні учні, сьогодні пропоную нам  опрацювати тему: 

Розгортання Української революції квітень-травень 1917 рр

1.Прочитайте  параграф § 5

Основні дати: 

   19 березня 1917 – 100-тисячна українська маніфестація у Києві;

6-8 квітня 1917 – Український національний конгрес;

5-8 травня 1917 – І Всеукраїнський військовий з’їзд; 

 16 травня 1917 – українська  делегація в Петрограді  подала Г.Львову Декларацію Центральної Ради;

-           28 травня – 2 червня 1917 – І Всеукраїнський селянський з’їзд; 

2. Перегляньте відео:

Дія перша. Весна: Центральна рада, українська революція, лютнева революція

Цікаво знати:

Керівництво Центральної Ради наприкінці березня оголосило про скликання Українського національного з’їзду-конгресу. Готуючись до нього, українські політичні організації активізували свою діяльність: 25-26 березня відбувся з’їзд ТУП, 4-6 квітня – установчий з’їзд Української партії есерів та конференція Української соціал-демократичної робітничої партії, 6-7 квітня поновила свою роботу Українська радикально-демократична партія.

Український національний конгрес відбувся 6-8 (19-21) квітня 1917 р. у Києві.  

Делегати представляли різноманітні культурні, військові, політичні, економічні й просвітні організації з усієї України, з українських земляцтв у містах Росії, з усіх фронтів і флотів.конгрес схвалив гасло автономної України у федеративній демократичній республіці Росії. З цього приводу було схвалено кілька резолюцій. В одній з них говорилося, що конгрес, визнаючи за Всеросійськими Установчими зборами право санкції нового державного ладу Росії та України, вважає, що ,,прихильники нового ладу на Україні не можуть зоставатися пасивними, але в порозумінні з меншими народностями України мають негайно творити підстави її автономного життя’’.     Всеукраїнський національний конгрес виконав ще одне не менш важливе організаційне завдання. Він обрав на основі розробленого представництва новий склад Центральної Ради. Вибори нового складу Центральної Ради відбулися 8 (21) квітня. 

   5 (18) травня у Києві розпочав роботу І Український військовий з’їзд. На нього прибуло понад 900 делегатів від усіх фронтів, флотів і великих гарнізонів. …З’їзд ухвалив спеціальну постанову про автономію України. Нарешті, з’їзд доручив УЦР вислати до Тимчасового уряду делегацію ,,з енергійним представленням щодо актуальних проблем України’’. 

До Всеукраїнського військового з’їзду  УЦР проявляла нерішучість у стосунках з Тимчасовим урядом. 

 15 травня делегація Центральної Ради прибула до Петрограда на переговори з Тимчасовим урядом. Ввечері 15 травня делегацією була підготовлена пам’ятна записка уряду, що була набула назви ,,Декларація Центральної Ради’’.     16 травня делегація з’явилася на прийом до голови уряду кн. Львова. Ознайомившись з пам’яткою запискою, Львов став говорити про те, що уряд не має права приймати рішення про автономію, що це виняткове право Установчих зборів. Така позиція викликала протест делегатів. Вони наполегливо с тали доводити, що уряд уже створив певні прецеденти рішеннями щодо Фінляндії та Польщі, з іншого боку – українці вимагають лише доброзичливо висловитися з  приводу автономії, а не впроваджувати її. І це єдиний спосіб зупинити лаву наростання стихійного революційного руху в Україні. Тоді Львов запропонував передати розгляд вручених йому вимог спеціальній комісії, складеній з фахівців. Очолив комісію товариш міністра внустрішніх справ Щепкін, до якого приєдналися два його колеги в тому ж ранзі Авінов та Урусов, а також професори Котляревський та Лазаревський і товариш військового міністра полковник Туган-Барановський. Відбулися дві зустрічі комісії з делегацією, в ході яких точилися жваві дискусії. Закінчилися зустрічі заявою комісії, що уряду потрібен час на вирішення питання, тобто безрезультатно. Делегати мали зустрічі з міністрами освіти Мануйловим та земельних справ Черновим. Обидва міністри стояли на тому, що майбутній лад Росії. і в тому числі України, мають визначити Установчі збори. Мануйлов був згоден на окремі поступки в справі шкільної освіти: навчання українською у початковій школі і запровадження української мови як окремого предмета у середніх школах, але мовою викладання і в середній, і у вищій школі мала залишатися російська.

     Отже, в столичної революційної демократії українці не знайшли не тільки підтримки, але й розуміння. Історія поїздки української делегації до Петрограда ще раз з усією очевидністю показала, що російська суспільно-політична думка настільки поріднена з ідеєю єдиної і неділимої Росії, централізованої держави, що вона лише в теоретичних міркуваннях могла визнавати право націй на самовизначення, тоді як будь-яке найменше прагнення до його реалізації викликало різкий спротив. У даному разі уряд намагався закомуфлювати його своєю не правочинністю.

 

Домашнє завдання: опрацювати матеріали, законспектувати головні дати та події

До побачення!