04 травня, 2021

Українська повстанська армія

6 травня 2021 р.

Добрий день! Шановні учні, сьогодні пропоную нам  опрацювати тему: 

Українська повстанська армія

Цікаво знати:

Історія формування Української повстанської армії досить складна, неоднозначна і ще й досі містить чимало «білих плям». Ще у серпні 1941 р. Т.Бульба – Боровець оголосив себе головним отаманом України, ідейним спадкоємцем і продовжувачем справи С.Петлюри та організував нерегулярне формування української міліції. Формування називалося «Поліська Січ» і діяло на території Полісся та Волині. Спочатку січовики, які налічували 2-3 тис. війська, боролися із рештками червоної армії. Коли ж німці спробували наприкінці 1941 р. розпустити це формування, вони перейшли до партизанської боротьби. Незабаром Поліську Січ було перейменовано на Українську повстанську армію, яка вела бойові дії як проти радянських партизан, так і проти фашистів. Назва УПА у цей час відображала не стільки реальний стан справ, скільки мету, яку ставив перед собою Т.Бульба-Боровець. 

           Перший відділ Української Повстанської Армії організовано на Поліссі, у          жовтні 1942 року Сергієм Качинським (Остапом). . Перші підпільні угрупування були вже в 1941 році. А вже в 1942 році  УПА нараховувала 20 тисяч повстанців, а в 1943 році – 40 тисяч. З 1943 року Головним командиром УПА став Роман Шухевич, якому через три роки присвоїли звання генерала-хорунжого УПА. З метою конспірації він виступав під псевдонімом  Тарас Чупринка.

У середині 1943 р. УПА Бандери насильно залучила до свого складу майже всі загони Т.Бульби-Боровця та частини ОУН А.Мельника. Рештки їх утворили незалежне партизанське з’єднання під назвою Українська Народна Революційна армія (УНРА) і продовжувала бойові дії проти червоних партизанів та німців аж до кінця 1943 р. (на той час Т.Бульба-Боровець був заарештований німцями і кинутий до концентраційного табору Заксенгаузен).

За законами дії УПА поділялася на три групи: УПА-Північ (Волинь і Полісся) УПА-Захід (Галичина, Закарпаття, Буковина) УПА-Південь (Поділля). Четверте формування УПА-Схід, не вдалося сформувати. Згідно з німецькими даними чисельність УПА в момент найбільшого піднесення боротьби (кінець 1944 – початок 1945р.) досягла 100 тис. осіб. Основними об’єктами партизанських дій УПА були німці та їхні союзники; формування Армії Крайової та польські населення; радянські партизанські загони, а згодом і підрозділи Червоної армії.

Перший бій з німцями відбувся 7 лютого цього ж року, коли перша сотня УПА під керівництвом І.Перегійняка здійснила напад на містечко Володимерець Волинської області. 

Зростання лав УПА, поповнення загонів людьми різних національностей та політичних поглядів зумовлювали необхідність суттєвого перегляду ідеології та політики ОУН (Б). Тому в серпні 1943 р. був скликаний ІІІ надзвичайний великий збір ОУН (Б). Він не тільки проголосив курс на боротьбу проти «московсько-більшовицького та німецького ярма, за побудову Української самостійної соборної держави, а й виробив соціально-економічну та політичну платформи організації.

Після закінчення війни ліквідація греко-католицької церкви. Насильницька колективізація, масові депортації викликали в місцевого західноукраїнського населення опір діям влади. Організуючим ядром і ударною силою цього опору стали формування УПА. Її діяльність у повоєнний період умовно можна поділити на два етапи. Змістом першого етапу (1945-1946 рр.) було відкрите протистояння великих з’єднань, ар’єргардні бої, а другого – (1947-1950 рр.) – підпільна боротьба удари невеликих бойових груп, затухаюча активність. За офіційними даними оунівці здійснили 14,5 тис. диверсій і терористичних актів, у яких загинуло майже 30 тис. військовослужбовців, працівників державних і охоронних органів, місцевих жителів. Тактична лінія УПА, курс на масовий опір західноукраїнського населення радянській владі додав привід Сталінському керівництву для широкомасштабних каральних акцій у регіоні. Тому під колесами репресивної машини опинились не лише повстанці свавілля, беззаконня, провокації стали нормою поведінки спецвійськ у Західній Україні.

Загибель командувача УПА Р. Шухевича (5 березня 1950 р.) стала своєрідним поворотним пунктом – після неї фактично закінчився організований опір на Західноукраїнських землях, хоча окермі невеликі загони УПА та рештки підпілля діяли ще до середини 50-х років.

Перегляньте відео:

День в історії. Створення УПА


Відеоісторія: За що боролась Українська Повстанська Армія?

Как УПА воевала с нацистами: документы и фото



До побачення!

 

 

 

           

Немає коментарів:

Витоки українського народу

  31  травня   2022 р. Добрий день! Шановні учні,  сьогодні пропоную нам  опрацювати тему:   Витоки українського народу 1.Прочитайте  парагр...