Козацькі літописи

19 квітня 2021 р. 

Добрий  день, шановні учні! Сьогодні пропоную до розгляду тему:

Козацькі літописи XVII— XVIII ст. як історичні джерела

Козацькі літописи:

• являють собою цілісні авторські твори, створені в другій половині XVII-XVIII ст. представниками освіченої старшини і належать до найцінніших джерел з історії України;

• головна увага у них зосереджена на національно-визвольних та класових рухах українського народу, Визвольній війні 1648-1657 рр. під проводом Богдана Хмельницького, на періоді Руїни;

• висвітлюються в козацьких літописах також питання культури і побуту українців.

Характеристика козацьких літописів

Характеризуються:

• високим літературним стилем;

• достовірністю відображених подій;

• глибокими узагальненнями.

Особливості козацьких літописів:

• їхніми творцями виступають представники козацького стану;

• поєднують у собі риси літопису, історичної повісті, щоденників, мемуарів тощо;

• розраховані на широке коло читачів.

Літописи побудовані:

• на численних документах (мемуарних, господарських, військових, дипломатичних та інших);

• на спогадах сучасників.

Визначальні історичні події відтворено:

• із загальнонародних патріотичних позицій;

• із визнанням українського козацтва рушійною силою національної історії;

• але з позицій негативного ставлення до виступів «черні», бо автори були представниками старшинських станових інтересів.

Ставлення до союзу з Московією:

• союз із Московією в цілому схвалювався;

• однак висловлювалося невдоволення утисками царських воєвод;

• відстоювалися давні права і вольності козацтва.

Центральними постатями козацьких літописів виступають:

• українські гетьмани (передусім Б. Хмельницький);

• кошові, полковники та інша старшина, які відстоюють свободу, і честь «козацької вітчизни».

Значення літописів:

• дають можливість дослідникам докладно прослідкувати перебіг подій Національно-визвольної війни під проводом Б. Хмельницького;

• дізнатися багато цікавих фактів про ці події;

• ознайомитися з багатьма видатними діячами Національно-визвольної війни;

• вони знаменують собою перехід від літописання до власне історичної науки;

• переходять від хронологічного переліку подій в літописах до їх осмислення.

Козацькі літописи

• Літопис Самовидця (очевидця).

Охоплює період від початку національно-визвольної війни під проводом Б. Хмельницького до 1702 р.

Автор негативно ставиться до союзу з кримським ханом, з великим смутком описує події часів Руїни, чимало уваги приділяє опису запорозького козацтва, кошовому І. Сірку.

Літописом Самовидця назвав цей твір Пантелеймон Куліш.

Автор побажав залишитися анонімним. Більшість істориків упевнена в тому, що ним був Генеральний підскарбій (міністр фінансів) Роман Ракушка-Романовський.

«Літопис Самовидця» написаний «по гарячих слідах». Праця відзначається емоційністю, виразною образністю, безпосередністю сприйняття подій та їх викладу.

• Літопис Григорія Граб’янки, із 1686 р. простого козака, потім сотника, полкового судді, а з 1730 р. — галицького полковника.

Написаний церковнослов’янською мовою. Описані події починаються з Хмельниччини і закінчуються подіями 1709 р.

Тема «Літопис Григорія Граб’янки»: зображення подій Визвольної війни 1648–1654 рр., коли під керівництвом Б. Хмельницького українському козацтву вдавалося перемагати польсько-шляхетських та татарських загарбників.

Ідея «Літопис Григорія Граб’янки»: уславлення Богдана Хмельницького — людини розумної, освіченої, обізнаної у військовій справі і прагнень народу; засудження Брюховецького і Тетері, які нечесним шляхом захопили владу, розчленили українські землі, не цікавилися життям народу, були байдужі до його страждань, дбали тільки про особисті інтереси, збагачувалися пограбуванням держави й трудящих.

Основна думка: народ підтримує, висловлює свою вдячність, пошану тому вождеві, який уболіває за них і відстоює їх інтереси, а не навпаки, змушує поневірятися, терпіти гноблення і приниження.

Особливе місце в сюжетній структурі твору надається сказанням про Б. Хмельницького, які описують його розум, політичну поміркованість, хоробрість і віру в український народ (наприклад, викрадення в Барабаша листів польського короля джурою Хмельницького).

Істинною причиною війни між Україною і Польщею Г. Граб’янка називає загарбницькі наміри польської шляхти щодо України, а ніяк не сварку між Хмельницьким та шляхтичем Чаплинським.

Уміння аналізувати й мудро тлумачити історичні події підвищує ідейну вагому цінність літопису. Важливою сюжетною лінією у літописі є опис одностайної підтримки народом Визвольної війни, розпочатої Хмельницьким

І все-таки центральне місце в ідейно-тематичній структурі літопису займає війна. Цікаво, що автор охоче описує подвиги безіменних героїв війни. Найважливішим битвам присвячені цілі глави-сказання (битви під Жовтими Водами, Корсунем). Головними героями літопису поруч з Хмельницьким і простими козаками стають хоробрі ватажки козацького війська І. Богун, М. Кривонос та ін. Возз’єднання України з Росією автор оцінює позитивно, зображуючи радість українців.

Самійло Величко (1670-1728)

Навчався в Києво-Могилянській академії, працював писарем у Генеральній канцелярії, потім у Генерального судді В. Кочубея. У 1708 р. усунений з посади І. Мазепою як людина з оточення опального судді. Наприкінці 1708 р. потрапив до в’язниці під час репресій Петра І проти прибічників Мазепи. Після звільнення у 1715 р. жив у маєтках Кочубеїв у с. Диканці та с. Жуках під Полтавою, де протягом 1715-1720 рр. писав літопис про козацькі події 1648-1700 років.

Літопис Величка не завершено, вочевидь, через хворобу очей, яка привела до цілковитої втрати зору.

Автор брав участь у Азовських походах та Північній війні. У 1723 р. у складі посольства П. Полуботка їздив до Петербурга клопотати перед Петром І про скасування Малоросійської колегії та відновлення гетьманства, за що разом із іншими членами посольства був ув'язнений у Петропавлівській фортеці. Після смерті Петра І відпущений на батьківщину, а 1738 р. загинув під час походу на татар.

Головна увага приділяється Національно-визвольній війні під проводом Б. Хмельницького.

Виданий гадяцьким полковником.

• Літопис Самійла Величка.

Це 4-томна праця Самійла Величка, що є найбільш детальним козацьким літописом.

Охоплює події 1648-1700 рр., а також вибірково більш ранні історичні події.

Літопис Самійла Величка складається з 4-х частин:

- перша — є особливо цікавою і називається «Сказання про війну козацьку з поляками», присвячена подіям 1648-1659 рр.;

- друга і третя частини охоплюють події 1660-1686 рр. і 1687-1700 рр. Містять значну кількість власних спостережень і ґрунтуються на документах гетьманської канцелярії;

- у четвертій частині зібрано додатки з різних документів XVII ст.

Для написання свого твору Величко використовував:

• козацькі літописи, хроніки й щоденники;

• твори іноземних істориків (німецьких, польських);

• архівні документи Генеральної канцелярії;

• листи, реєстри тощо.

Твір написано:

• емоційно;

• образною книжною українською мовою з використанням народної фразеології і поетичних творів українських авторів.

Характеристика літопису:

• з особливою майстерністю описано картини наслідків Руїни на українських землях, епізод про напад яничар і татар на Січ;

• детально описано походи Сірка на Крим, його лист до турецького султана. Оповідання С. Велична про похід І. Сірка на Крим і про листування Сірка послужили мотивом для створення картини І. Репіна «Запорожці пишуть листа турецькому султану»;

• Величко дав не тільки опис історичних, документальних подій, а й їх коментар із погляду ідеології козацької верхівки того часу;

• свій рукопис Самійло Величко прикрасив портретами десяти гетьманів, з любов’ю говорить про українську землю та її народ;

• порівнює Б. Хмельницького з Александром Македонським, вважаючи гетьмана великим діячем українського руху;

• хоч літопис написано тодішньою літературною мовою, там проступає і жива народна мова з використанням народної фразеології та поетичних творів українських авторів;

• уперше літопис С. Величка опублікувала Київська археографічна комісія в 1848-1864 рр.

Домашнє завдання

1)     Визначте спільні риси й особливості козацьких літописів, заповніть таблицю.

Особливості козацьких літописів	Спільні риси
Ставлення до союзу з Московією
Центральні постаті літописів
Значення літописів

 2) Охарактеризуйте козацькі літописи, заповніть таблицю.

Характеристика козацьких літописів

	Літопис Самовидця	Літопис Г. Граб’янки	Літопис С. Величка
Які події охоплюють
Короткі відомості про авторів
Коротка характеристика літописів

До побачення!