Практичне заняття: Богдан Хмельницький як політик і людина

 13 січня 2021 р.

Добрий день, шановні учні! Пропоную нам сьогодні виконати практичне заняття:  

Богдан Хмельницький як політик і  людина

Б. Хмельницький — видний дипломат і політичний діяч, вмілий, досвідчений і далекоглядний політик. Йому належить заслуга організації незалежної держави.Б. Хмельницький був видатним полководцем XVII ст. Б. Хмельницький вирізнявся великим організаторським, стратегічним талантом. Б. Хмельницький брав участь у багатьох дипломатичних акціях, вивів Україну на міжнародну арену. Козацьку державу визнали 10 країн. 

Виконайте  завдання:

Прочитайте уривок з історичного джерела та дайте відповідь на запитання.

Уривок 1.

«Зросту він (Богдан Хмельницький) скоріше високого, ніж середнього, широкої кості й міцної будови. Його мова й спосіб правління показують, що він наділений зрілим судженням і проникливим розумом... У поводженні він м’який і простий, чим викликає до себе любов вояків, але, з іншого боку, підтримує серед них дисципліну суворими стягненнями».

2. «Усім, хто входить у його кімнату, він тисне руку і всіх просить сідати, якщо вони козаки. У цій кімнаті немає ніякої розкоші, стіни без всяких прикрас, крім місць для сидіння. У кімнаті містяться тільки грубі дерев’яні лави, вкриті шкіряними подушками...; в головах його висять лук і шабля - єдина зброя, яку він звичайно носить. Стіл вирізняється не більшою розкішшю, ніж інше сервірування й начиння, бо їдять без серветок і не видно іншого срібла, крім ложок і бокалів. Гетьман передбачливо прикрасив так своє житло, щоб пам’ятати про своє становище і не впасти в надмірну гордість. Проте гетьманський стіл не бідний на добрі та смачні страви і на звичні в країні напої - горілку, пиво, мед». (Зі звіту венеційського посла Альберта Віміни про перебування в Україні 1650 р. у Чигирині).

3. «Щодо гетьмана Хмеля, то він зі своїми полками стояв поза цим містом [Богуславом]. Йому повідомили про наше прибуття. У середу пізно вранці прийшла звістка, що гетьман їде вітати нашого владику патріарха... Він під’їхав до міських воріт з великим почтом, серед якого ніхто не міг би його впізнати. Всі були гарно вбрані і з дорогою зброєю, а він був одягнений у простий короткий одяг і мав недорогу зброю. Побачивши нашого патріарха здаля, він зійшов з коня (це зробили й інші, що були з ним), підійшов до нього, уклонився і, двічі поцілувавши край його одежі, приложився до хреста, поцілував його праву руку, а наш владика патріарх поцілував його в голову...

Запитання 1. Що дізнаємося з історичних джерел про зовнішність та характер Богдана Хмельницького?

Цікаво знати: Син Антиохіського патріарха Макарія, Павло Алепський, в 1654 р. здійснив подорож із Халеба до Московського царства, відвідав українські землі та лишив цінні спогади про Україну XVІІ ст.

Уривок 2.

Із записів Павла Алеппського про перебування в Україні.

Перед заходом сонця гетьман попрощався з нашим владикою патріархом, провівши його за браму фортеці, й сів у свій екіпаж, запряжений одним тільки конем. Не було царських карет, оздоблених коштовними тканинами і запряжених великою кількістю прекрасних коней, хоч у гетьмана таких тисячі. Він одразу виїхав під велику зливу, прямуючи до свого війська. На ньому був білий дощовий плащ».

Запитання 2.  Що вразило чужинців в особистості українського гетьмана? • Які чесноти були йому притаманні?

Уривок 3.

Зі щоденника В. М’ясковського. Промова Б. Хмельницького до польських послів у Переяславі в лютому 1649 р.

«Правда те, що я мала й незначна людина, але Бог дав мені, що я є одновладцем і самодержцем руським... Виб’ю з лядської неволі ввесь руський народ, а що перше я воював за шкоду і кривду свою, тепер буду воювати за нашу православну віру... За кордон на війну не піду, на турків і татар шаблі не підніму, досить маю на Україні, на Поділлі й Волині, досить вигоди, достатку й пожитку в землі та князівстві своєму, по Львів, Холм і Галич. А ставши над Віслою, скажу дальшим ляхам: сидіть, мовчіть, ляхи! А будуть і за Віслою кричати, знайду я їх там напевно. Не залишиться нога жодного князя і шляхетки тут, на Україні; а схоче котрий з нами хліб їсти, хай буде послушний Запорізькому Війську»

Запитання 3. У чому Б. Хмельницький вбачав остаточну мету війни з поляками? • Як це втілено в проголошеній на початку 1649 р. промові під час зустрічі з королівськими послами? 

Уривок 4.

З листа Б. Хмельницького великому візирові Османської імперії (1650 р.)

«...Від посла ми з радістю довідалися, що нашу дружбу, яку ми запропонували Високій Порті, згідно з нашими сподіваннями, ласкаво прийняли і схвалили. Вже давно ми мали намір засвідчити наше підданство Високій Порті й також вислати наших послів до Високої Порти, але ми утрималися, бо довідалися, що поляки звернулися до Високої Порти і просили звести нанівець наш союз і дружбу з його високістю татарським ханом та наше добре ставлення до Високої Порти. Незважаючи на це, пізніше ми все ж таки знову довідалися, що ці заходи поляків нічого не дали. Довіряючи цьому, ми, отже, при цій нагоді відправили нашого посла. Ми сподіваємося, що, коли він прибуде, ваша милість, дасте змогу нашому послові, щоб він з листом міг стати перед могутнім царем, і що ви сприятимете нашим намірам одержати підданство його високості, бо ми з’єдналися з татарським ханом підтвердженим міцною обіцянкою союзом про добросусідське життя до кінця світу»

Запитання 4. Навіщо Б. Хмельницький прагнув установити дипломатичні відносини з турецьким урядом та вів переговори про прийняття турецького протекторату? • 2. Які рядки документа свідчать про наміри гетьмана прийняти протекторат Османської держави?

Уривок 5.

З листа Б. Хмельницького до шведського короля Карла-Густава (листопад 1656 р.)

«Найясніший королю Швеції, наш вельмишановний пане і друже! ...Сповіщаємо цим листом, що як од початку ми підняли зброю проти поляків на захист віри й вольності, так і тепер не перестанемо боротися проти кожного, хто хотів би сісти нам на шию, і сподіваємося, що сам Всевишній Бог помститься за насильство й знущання над нами... Бажаємо насамперед, щоб ваша найясніша величність знала, що ми з’єднані й пов’язані з вашою найяснішою величністю не іншим зв’язком, ніж тим, яким ми зобов’язані обом найсвітлішим воєводам Молдавії і найсвітлішому князеві Трансільванії. Цю нашу обітницю радо виконуємо, посилаючи для цього завдання наших особливих послів, як тільки відкриється вільний прохід»

Запитання 5. Схарактеризуйте характер міждержавних відносин Війська Запорізького та Швеції. Чи таких відносин прагнув гетьман? • 2. Яку роль у міждержавних відносинах Гетьманщини та Швеції відіграли трансільванський князь та молдавський господар?

Запитання 6. Скориставшись фрагментами джерел (Уривок 4-5), аргументуйте або спростуйте 2-3 реченнями міркування, що зовнішньополітичні відносини Гетьманщини визначалися принципом: «У держави немає постійних друзів і постійних ворогів, а є постійні інтереси».

Виконані письмові завдання в зошиті, підписуєте (на кожному аркуші: прізвище, ім'я, клас), фотографуєте та надсилаєте мені на вайбер або електронну адресу  nati88p.o@gmail.com